Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962 р.

До римлян 11

13 Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,

14 може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.

15 Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?

16 А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.

17 Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,

18 то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

19 Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.

20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

21 Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!

22 Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.

23 Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.

24 Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?

25 Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,

26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,

27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“

28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.

29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.

30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,

31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.

32 Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх.

33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!

34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“

36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь.

[Буття]

[Вихід]

[Левит]

[Числа]

[Повторення Закону]

[Ісус Навин]

[Книга Суддів]

[Рут]

[1-а Самуїлова]

[2-а Самуїлова]

[1-а царів]

[2-а царів]

[1-а хроніки]

[2-а хроніки]

[Ездра]

[Неемія]

[Естер]

[Йов]

[Псалми]

[Приповісті]

[Екклезіяст]

[Пісня над піснями]

[Ісая]

[Єремія]

[Плач Єремії]

[Єзекіїль]

[Даниїл]

[Осія]

[Йоїл]

[Амос]

[Овдій]

[Йона]

[Михей]

[Наум]

[Авакум]

[Софонія]

[Огій]

[Захарія]

[Малахії]

[Від Матвія]

[Від Марка]

[Від Луки]

[Від Івана]

[Дії]

[До римлян]

[1-е до коринтян]

[2-е до коринтян]

[До галатів]

[До ефесян]

[До филип'ян]

[До колосян]

[1-е до солунян]

[2-е до солунян]

[1-е Тимофію]

[2-е Тимофію]

[До Тита]

[До Филимона]

[До євреїв]

[Якова]

[1-е Петра]

[2-е Петра]

[1-е Івана]

[2-е Івана]

[3-є Івана]

[Юда]

[Об'явлення]